Уявіть, з якими збитками зіштовхнеться великий бізнес, якщо вчасно не виявить серед своїх співробітників шахрая та не зупинить його!

До речі, у шахрайських схемах може брати участь будь-хто зі співробітників підприємства – один чи група осіб, що працюють на будь-яких посадах – від секретарів до топ-менеджерів.

Сьогодні, коли бізнесу доводиться постійно бути на сторожі, керівникам служб безпеки та топ-менеджерам компаній варто не лише знатися на слабких та сильних сторонах своєї справи, а й прогнозувати та певним чином випереджати ризики бізнесу.

Відтак, один з компонентів побудови сильної внутрішньої корпоративної безпеки – це здатність керівника розпізнавати вірогідність шахрайства на різних етапах розвитку бізнесу.

LegalHub відвідали унікальний тренінг, влаштований для власників та керівників служб безпеки підприємств, та почули багато інсайдерської інформації, якою радо ділимося з вами.

Про внутрішньокорпоративне шахрайство та секрети його виявлення розповів Сергій Поліщук, кандидат економічних наук, управляючий партнер АФ Juscutum audit, автор програм з планування фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства.

Сергій Поліщук, спікер мітапу

Відповідно до Міжнародних стандартів аудиту ISA 240, шахрайство – це навмисні дії однієї або більше осіб серед керівництва, управлінського персоналу, співробітників або третіх осіб, які полягають у використанні обману для отримання неправомірної або незаконної вигоди

Рада підтримала “промисловий безвіз”: що це означає?

Як виникає шахрайство у бізнесі

Сергій Поліщук детально розповів про передумови виникнення у особи планів щодо вчинення шахрайства, окреслив психологічні чинники, що зумовлюють перехід від добропорядністі працівника до  вчинення шахрайства.

Зерно будь-якого шахрайства – це передусім наявність реальних можливостей для його реалізації. У поясненні причин шахрайства можна говорити про безумовне виправдання шахраєм себе, його хитрість, інколи – життєву необхідність, а іноді – банальну жадібність.

До речі, Сергій Поліщук зазначив, що ризик шахрайства формується за умови перетину “трьох китів”: МОТИВАЦІЇ [шахрая] – необхідність, певні умови та обставини, що змушуютьвчинити шахрайство, РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ – коли існує певне виправдання своїм діям та МОЖЛИВОСТІ – якщо ситуація сприяє безкарному обману.

Зокрема, до мотивації можна віднести алкогольну або наркотичну залежність, дороге лікування, борги, до можливості – недостатність внутрішнього контролю, недостача етичного тону топ-менеджменту, неорганізований облік, існування кількох десятків баз, відсутність інвентаризацій. До раціоналізації відносять такі установки потенційного шахрая: “Я заслуговую на це”, “Я краще використаю ці гроші”, “Мені вони більш необхідні”, “Пізніше поверну”, “Моя родини потребує цих грошей”, “Мене не впіймають”.

Україна піднялася у рейтингу конкурентоспроможності країн

Як виявити шахрайство на підприємстві

Сергій Поліщук розповів, на що варто звернути увагу, аби запобігти шахрайству. Зокрема, експерт вказав на ознаки вірогідної появи сумнівних схем на підприємстві. Звісно, найперше – це клімат та стосунки у колективі – вони є найвизначнішим фактором здорового функціонування бізнесу.

Ось що повинно насторожити керівника відділу/департаменту/компанії:

• Невиправданий ріст дебіторської заборгованості.
• Збільшення витрат на фоні падіння доходів. До речі, якщо махінації організовує топ-менеджмент, то може відзначатися раптово ріст витрат на фоні зменшення доходів. Також мають насторожити незвичайні або масштабні угоди наприкінці звітного періоду та сумнівні ризикові операції.
• Податкові перевірки, що частішають.
• Плани, що не виконуються. Явище, коли співробітники готують незрозумілі звіти та уникають запланованих перевірок.
• Безконтрольні знижки і ціноутворення. Керівника мають насторожити розходження між бюджетними і фактичними даними, недостачі у касі і на складі.
• Значна “текучість” кадрів. Компанії, у яких показник звільнень низький, мають незначні ризики виникнення шахрайства. Проте, якщо у компанії часто змінюється ключовий менеджмент, а співробітники ставляться до роботи як до тимчасової, ризики внутрішньокорпоративного шахрайства зростають.
• Відсутність посадових інструкцій. Бізнес-процеси виконуються не тими, до чиїх обов’язків вони належать.
• Бухгалтерські документи підписуються датою 2-3 місяці пізніше. Відповідальні особи затягують з сумнівних причин надання запитуваних документів.
• Відношення до обліку та його організації. Ігнорування важливості облікової функції у компанії перетворюються у потенційну загрозу шахрайства.
• Незрозумілі податкові штрафи.
• Внутрішнє тривожне відчуття керівника, мовляв, нібито щось тут не так…

Статути ТОВ та ТДВ: що врахувати у новій редакції (+що робити приватним підприємствам?)

Типізація внутрішньокорпоративного шахрайства

Корпоративне шахрайство можна умовно поділити на три великі групи: крадіжка активів, корупція (отримання вигоди взамін вирішення певних питань стосовно третіх осіб), маніпуляція зі звітністю (махінації для отримання безпосередньої власної вигоди від підприємства).

У шахрайських схемах може брати участь будь-хто зі співробітників підприємства – один чи група осіб, що працюють на будь-яких посадах – від секретарів до топ-менеджерів.

Ризик шахрайства існує у бізнесі будь-якого масштабу – від стартапу або невеликої торгової точки до міжнародної корпорації та гігантського хедлайнера ринку, – певен Сергій Поліщук

Мало хто з представників вітчизняного бізнесу має гарно злагоджену структуру протидії шахрайству. До речі, саме через це та у результаті умисних дій співробітників українські компанії регулярно втрачають від 5 до 10% свого обороту.

Портрет потенційного шахрая

Сергій Поліщук поділився типовими характеристиками, що лягли в основу узагальненого портрету потенційного шахрая на підприємстві.

Частіше за все це – чоловік від 36 до 45 років, котрий працює у галузі продажів або закупок, можливо є топ-менеджером. У компанії він працює довго та найчастіше діє у змові з іншими співробітниками.

Замість післямови

Отже, виявляється, інколи достатньо ледь вловимого “сьомого” відчуття, що може виникнути у досвідченого керівника компанії, аби він відчув, що у якусь недобросовісний працівник уже почав реалізовувати шахрайські задуми. Тому керівникові варто звернути увагу на те, чи не збільшилися витрати конкретних співробітників на фоні незмінності їхніх доходів, чи не змінилася їхня поведінка останнім часом та чи не виникла у них невідкладна потреба у грошах.

Нагадаємо, LegalHub нещодавно розповідали про роз’яснення Мін’юсту про те, як правильно захищати бізнес від рейдерів.

---