В Україні з 27 листопада почав діяти новий порядок обміну інформації про грошові перекази українців між банками та Держфінмоніторингом.

Про це з посиланням на наказ Міністерства фінансів № 322 повідомляє Finance.ua.

Даний документ регулює здебільшого інформаційну взаємодію суб’єктів первинного фінмоніторингу, куди входять і банки, і Державна служба фінмоніторингу.

За словами банкірів, для клієнтів глобальних змін не передбачено. Фінансові установи й раніше проводили моніторинг й «відслідковували» переважно операції на суми понад 400 000 грн, і за потреби могли уточнювати у клієнта джерело походження грошей.

«Клієнти прямого відношення до цього обміну не мають, окрім тих випадків, коли Держфінмоніторингу буде потрібна додаткова інформація від банку щодо операцій клієнта, і, можливо, банк запросить у клієнта додаткову інформацію. Але це відбувалося і раніше», — пояснила голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Коли Держфінмоніторингу повідомлять про транзакції?

Банки мають доповісти про наступні категорії транзакцій:

• порогові операції або спробу їх проведення (понад 400 000 грн, або 30 000 грн для тих, хто надає послуги у сфері лотерей або азартних ігор);
• підозрілі фінансові операції чи спробу їх проведення;
• відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції;
• розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, що містяться в Єдиному держреєстрі юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриману суб’єктом у результаті проведення перевірки клієнта;
• зупинення фінансових операцій;
• зупинення видаткових фінансових операцій;
• заморожування активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, поширенням зброї масової поразки та її фінансуванням.

Зазначається, що суб’єкти первинного фінмоніторингу передають інформацію про операції клієнтів, які підпадають під наведені вище ознаки. А Держфінмоніторинг своєю чергою може запросити додаткову інформацію про клієнта за допомогою відповідного запиту до банку.

І той або подає таку інформацію, якщо вона у нього є, або ж має запросити її у клієнта. В основному, такі запити стосуються підтвердження суті проведеної операції.

---