Бути чи не бути фінансовому суду в Україні? Погляд керівниці судового відділу Moneyveo

Ідея реалізації фінансового суду, який би сприяв ефективному та комплексному вирішенню спорів між позичальниками та кредиторами, 一 не нова. У Європі таких судових інститутів є чимало. В Україні практика фінансового судочинства, на жаль, відсутня. 

Однак на початку 2021 року голова Національного банку України (далі 一 НБУ)  Кирило Шевченко оголосив, що НБУ веде перемовини з Міжнародним валютним фондом щодо створення спеціалізованого суду для врегулювання суперечок щодо непрацюючих позик банків (NPL). За його словами, такий суд або окрема його палата захищатиме інтереси кредиторів, котрі не можуть отримати свої кошти через корупцію у судовій системі. Це, у планах регулятора, зменшить частку непогашених позик з 42% станом на 1 грудня 2020 року до 24% до 2023 року.

Міжнародний досвід фінансових судів

Фінансові судові інститути є близько у 20 розвинених країнах світу, таких як: Німеччина,  Іспанія, Нідерланди, Сінгапур, Китай, у країнах Близького Сходу 一 Казахстані, ОАЕ тощо. Наприклад, у Піднебесній Шанхайський та Пекінські суди існують як окремі інстанції апеляційного рівня. В Іспанії діє спеціалізований іпотечний суд, який було створено у результаті інциденту між власниками нерухомості та позичальниками. 

Останні подали позов до Верховного суду, щоб визнати несправедливими умови іпотечних договорів. У Німеччині фінансовий суд є переважно касаційною інстанцією, що перевіряє правильність рішень, виданих нижчими фінансовими судами, та розглядає не лише кредитні спори, а й митні, пов’язані зі збором податків.

Вартий уваги приклад створення окремої палати для розгляду спорів, а не суду. Так, у 2015 році у комерційному суді Лондона з’явилась фінансова палата, яка забезпечувала експертність суддів, швидкість та відносно невелику вартість процедури.

Які питання варто вирішити перед створенням таких судів?

По-перше, це суддівський склад. Ситуація в Україні із цим вкрай невтішна. За статистикою, на кінець 2020 року фактична кількість суддів у судах України становила 5363 осіб за визначеної кількості 7295. Це значить, що 1932 суддівських місць 一 вакантні. При цьому офіційний стаж чинних 1600 суддів становить 20 років та більше. А свого призначення очікують тисячі суддів. До того ж судді різного рангу масово звільняються 一 лише за останні три квартали подали на звільнення 212 представників Феміди. Таким чином, питання відбору кандидатів досі невирішені. Також існує проблема неукомплектованості суддів різного рівня та недостатності необхідної кваліфікації, яка б дозволила вести ефективну роботу з розгляду справ фінансового сектору.

З огляду на це, на мою думку, варто взяти до уваги досвід як міжнародних фінансових експертів, так і власну практику формування суддівського складу у Вищий антикорупційний суд та Вищий суд з інтелектуальної власності.

Друге, не менш важливе питання, 一 це категорії розгляду справ в такому суді. Зважаючи на критичну кількість позовних заяв від вкладників банку та інвесторів (на загальну суму 95 млрд грн) та позовних вимог на суму 144 млрд грн, 一 я вважаю, фінансовий суд повинен розглядати спори як у банківському, так і небанківському фінансових секторах. До них належать питання: стягнення заборгованості за кредитними договорами, іпотечні спори, в тому числі спори про захист прав споживачів і т. д.

Відкритим залишається питання передачі у повноваження такого суду справ з банкрутства, в тому числі банкрутства фізичних осіб. Адже ці проблеми стосуються кредиторських зобов’язань та невиконання фінансових обов’язків.

Ще однією дискусійною категорією є вирішення питань інвесторів банку та їх колишніх акціонерів. Зазвичай після ліквідації фінансової установи у її вкладників залишається безліч претензій до колишніх власників. І до спорів додається ще один учасник – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Тобто, усі ці питання потребують першочергового розгляду у процесі створення фінансових судів. І лише після їх владнання – можна вносити відповідні зміни до законодавства.

Проблеми, які може вирішити фінансовий суд

Започаткування в Україні фінансових палат при Верховному суді чи створення окремих повноцінних судів має вирішити ряд важливих проблем у судочинстві:

  • розвантажити суддів і таким чином скоротити строк розгляду справ у суді (наприклад, звернення щодо стягнення за іпотечними договорами у суді загальної юрисдикції може розглядатися три роки);
  • зменшити число нерозглянутих справ у судах загальної юрисдикції й кількість годин роботи суддів, які задіяні у вирішенні складних спорів (буває так, що судді вимушені переносити засідання через участь у кримінальних процесах);
  • сприяти росту спеціалізації суддів, а значить, підвищенню якості прийняття ними рішень у справах (і судді, і адвокати можуть стати експертами у вузькій галузі).

Перше, щоб я рекомендувала зробити задля досягнення таких цілей, – заповнити вільні місця суддівського корпусу в судах загальної юрисдикції. Це, своєю чергою, пришвидшить процес розгляду судових справ та в цілому сприятиме рішенню відкриття фінансового суду. Наступне 一 слід обов’язково провести ряд відкритих зустрічей з представниками не тільки банківського, а й небанківського фінансового ринку. Думка усіх учасників є досить важливою для внесення процесуальних змін у частині створення нових правил судочинства.

Також варто взяти до уваги міжнародний досвід та залучити різних експертів задля реального оцінювання фактичної кількості спорів на кожного суддю такого фінансового суду.


Точка зору автора може не співпадати з офіційною позицією редакції LegalHub